Щоразу, коли заходжу до класу, я бачу своїх
учнів, які дивляться на мене широко відкритими очима й чекають чогось нового,
цікавого й незвичного. Чи зможу я дати відповіді на всі їхні запитання? Чи
вистачить мені сил іти в ногу з часом, бути цікавою для сучасного покоління?
Справжній учитель – це стан душі, це покликання.
Саме від особистості педагога залежить те, якими стануть людьми його учні.
Тому, ідучи на урок до своїх вихованців, керуюся словами Вільяма Уорда: «Посередній
учитель розповідає, хороший учитель пояснює, видатний учитель демонструє,
великий учитель надихає». Завдання своє вбачаю в тому, щоб допомогти кожній
дитині ввійти в недосконалий світ, розвинути свої здібності та можливості,
стати самостійною, активною, відповідальною, стійкою до життєвих випробувань
людиною. Працю вчителя оцінити дуже важко: результатів не видно одразу, вони
можуть з’явитися через багато років. Впевнена, що тільки той, хто вчить душею,
серцем може носити високе звання Вчитель.
Я – вчитель інформатики. Вважаю, що інформатика
– один із найважливіших предметів у школі, так як ми живемо в
інформаційному суспільстві й повинні крокувати в ногу з часом. Це наука, яка
дозволяє учням розібратися з величезним обсягом інформації в сучасному світі.
Допомогти учням оволодіти інформативними знаннями – це те, чого я прагну.
Нестандартні уроки з використанням кооперативних та колективно-групових технологій
та цікавими інтерактивними творчими завданнями, які б захоплювали учнів і в
позашкільний час – це мій шлях до успішної педагогічної діяльності. Адже ні для
кого не є секретом, що цікавий матеріал запам’ятовується учнями набагато краще,
а якщо таке засвоєння відбувається ще й у співпраці з іншими та з почуттям відповідальності
за колективний успіх, то результатів довго очікувати не потрібно. Звісно,
підготовка до таких уроків вимагає від мене, як вчителя особливих затрат часу,
пошук необхідної інформації, завдань та і їх перевірка передбачає деякі
складнощі, проте і результат є надзвичайно благодатним і потрібним для моїх
вихованців.
Я впевнена, що не кожен мій учень стане
програмістом, веб-дизайнером або системним адміністратором, але кожен повинен
розуміти, з чим він може зіткнутися в житті і як це діє. І тут йому в пригоді
завжди стануть навички самостійного отримання та використання інформації,
роботи в комп’ютерних програмах, спілкування під час роботи над проектами, які
реалізовувались в нашій спільній діяльності. І неважливо, чи шукає він якусь
інформацію, грає в гру, щось завантажує, пише електронного листа або просто спілкується з
друзями, але він користується знаннями, здобутими на моїх уроках, користується
досягненнями з інформатики. А без знань і досягнень у цій області не було б ні
комп’ютерів, ні Інтернету, ні інших звичних для нас нових технологій. І я відчуваю
справжнє задоволення від того, що моя праця посіяла благодатне зерно на його,
учнівську, ниву. І з’являється ще більше прагнення до самовдосконалення та
саморозвитку.
Досягти успіху у своїй роботі не означає зробити
щось неймовірне. Потрібно робити те саме, що і всі, тільки виключно добре.
